Факультет pадіо і телебачення ім. К. Кесльовського

Художественное образование в области музыки

Кіномистецтво – вид мистецтва, оснований на технічній базі кінематографу. Кіномистецтво є синтезом літератури, образотворчого мистецтва, театру і музики, тому кажуть, що 28 грудня 1895 року народилась нова муза – муза кіно.

Технологічні витоки вказуються на дві принципові складові кінематографу: фотографія (фіксація світлових променів) і рух (динаміка візуальних об’єктів). Фотографічний принцип зв’язує кіно з образотворчою традицією, що бере свій початок з живопису, тобто зв’язує кіно з ідеєю мистецтва. «Картинка, що рухається» бере свій початок з балагану, атракціонів на ярмарках, ілюзіоністів, тобто традицій масового, розважального видовища.

На момент зародження кіно, першими його опорами стали література, театр та живопис.

Режисер – творчий працівник видовищних видів мистецтва: театру, кінематографу, телебачення, цирку, естради.

Призначення режисури – створення на основі п’єси, музикально-драматичного твору або сценарію театральної вистави, естрадної чи циркової вистави, фільму.

Акторська майстерність – професійна творча діяльність в області виконавчих мистецтв, що полягає в створенню сценічних образів (ролей), вид виконавчого мистецтва.

Виконуючи певну роль в театральній виставі, актор ніби уподібнює себе до персонажа, від імені якого він виступає в спектаклі. Шляхом впливу на глядача під час спектаклю створюється особливий ігровий простір і зв’язок акторів з глядачами.

Загальний принцип акторської майстерності – перевтілення. Перевтілення буває зовнішнє та внутрішнє, метод його осягнення розрізнюється в залежності від техніки, що використовує актор, школи (наприклад, Станіславського чи Михайла Чехова), факторів зовнішнього втручання в побудові ролі (праця партнерів, режисера, гримера и т.д.).

Студенти навчаються досконало володіти такими робочими інструментами як грим, костюм, маска. Майстерно управляють своїм тілом, пластикою і моторикою. Вчаться володіти голосом (в тому числі дикцією), розвивають музикальний слух, відчуття ритму, спостережливість, пам’ять, уяву, швидкість реакції, спроможність до імпровізації.

Операторське мистецтво – кінематографічний вид мистецтва; створення разом з режисером і художником, методами кінозйомки художньо-образотворчої форми кінофільму і телевізійного фільму. В зображених образах розкривається зміст і ідея твору, задумка кінодраматурга і режисера. В кадрі – надзвичайно пластичній зображальній формі – можуть бути зображені предмет і його деталі, явища і його окремі елементи, передані виразність міміки та жесту, різноманітні види руху, його темп і швидкість, виконані оптичні «збільшення» та інші сцени і епізоди фільму являють собою зображально-монтажну композицію, ніби «вертикальну картину», що простягається на екрані, час показу кожного монтажного кадру обмежений, тому важливо оптично організувати і направити увагу глядача, створити «ефект присутності».